Сучасна освіта ставить перед собою завдання формувати не лише теоретичні знання, а й практичні вміння. Метод проектів, особливо в математиці, дозволяє учням активно застосовувати отримані знання для розв'язання реальних задач, що підвищує їхню мотивацію до навчання. Виконуючи математичні проекти (дослідницькі, творчі, практико-орієнтовані), учні розвивають критичне мислення, креативність, вчаться працювати в команді та бачать практичну цінність математичних знань у повсякденному житті. Метод проектів розвиває ключові компетентності: математичну грамотність, комунікативні навички, інформаційно-цифрову компетентність, здатність до навчання протягом життя, соціальні та громадянські вміння. Проектна діяльність сприяє критичному мисленню, творчості, відповідальності та командній роботі учнів, навчаючи їх знаходити рішення, аналізувати результати та працювати з помилками[1].
Пандемія COVID-19 у 2019 році, а також початок повномасштабної війни у 2022 році призвели до переходу на дистанційне навчання, що суттєво вплинуло на якість освіти, і багато учнів втратили можливість навчатися у звичному форматі та засвоювати матеріал, зокрема з математики. Математика залишається однією з найскладніших дисциплін для учнів, особливо через абстрактність багатьох тем, таких як «Функції», «Рівняння та нерівності», «Прямі та відношення між ними», «Об’єми просторових фігур». Учні нерідко стикаються з труднощами в розумінні складних концепцій, що може спричинити зниження мотивації до вивчення предмета. Використання інтерактивних освітніх онлайн калькуляторів, таких як GeoGebra, дозволяє не тільки візуалізувати абстрактні поняття, але й залучити учнів до активної роботи з математичними об’єктами, що значно підвищує ефективність навчання, як на уроках, так і вдома.
Цифрові технології набувають все більшого поширення у всіх соціальних сферах, в тому числі і в освіті. Можна з упевненістю сказати, що на даний момент цифрові технології забезпечуються величезною кількістю різноманітних освітніх інструментів, які вже зарекомендували себе в освітньому процесі і володіють великим освітнім потенціалом. Існує багато невирішених проблем щодо їх ефективного використання в освітньому процесі. Використання цифрових технологій у викладанні іноземної мови не є винятком. Зміна освітніх парадигм призвела до того, що кінцевою метою освіти є не тільки формування знань, умінь і навичок, а й формування компетентностей, спрямованих на застосування отриманих знань і навичок, що офіційно закріплено в державному освітньому стандарті вищої освіти.
Хмарні технології стають все більш популярними у сфері освіти, зокрема у підготовці фахівців різних галузей. Їх застосування дозволяє покращити доступ до навчальних ресурсів, підвищити гнучкість навчальних програм і сприяти інтерактивності освітнього процесу. Вибір хмарних технологій для підготовки майбутніх інженерів-педагогів є важливим питанням, яке має враховувати специфічні вимоги освітнього процесу та професійні потреби майбутніх фахівців. Використання хмарних платформ може значно розширити можливості навчання, забезпечуючи доступ до сучасних ресурсів, інструментів для співпраці та моделей професійної діяльності.
Змішане навчання, що поєднує традиційні форми навчання з інтерактивними цифровими ресурсами, набирає все більшої популярності в сучасній освіті. Цей підхід дозволяє створити більш гнучке та ефективне навчальне середовище, яке відповідає потребам сучасних студентів. Проте, для повного реалізації потенціалу змішаного навчання необхідні інструменти, які б дозволили персоналізувати навчальний процес, адаптувати його до індивідуальних потреб кожного студента та забезпечити ефективну взаємодію між викладачем і студентом. Одним з перспективних напрямків розвитку змішаного навчання є використання штучного інтелекту (ШІ). ШІ може забезпечити індивідуалізацію навчальних матеріалів, автоматизувати рутинні завдання викладачів, а також надати студентам інтерактивні навчальні середовища.
Диференціальна геометрія — це розділ математики, який вивчає криві й поверхні за допомогою диференціальних методів. Її застосовують у фізиці, біології, теорії відносності, комп'ютерній графіці та інших науках. Вона є корисним інструментом для опису геодезичних ліній, тензорів кривини та криволінійних координат, які мають важливе значення в науці й техніці. Складність понять диференціальної геометрії, як-от многовиди, метричні тензори та гаусова кривина, створює труднощі для студентів. Ручні обчислення забирають багато часу, але сучасні засоби ІКТ, зокрема системи комп'ютерної математики, дають змогу автоматизувати ці розрахунки й візуалізувати геометричні об'єкти. Це робить навчання більш наочним та інтерактивним, полегшуючи розуміння матеріалу.
Володіння математичними навичками (зокрема, розумінням функцій) є однією з найважливіших вимог до професійної діяльності сучасних фахівців. Знання функцій та їх особливостей сприяють здійсненню аналізу проблемних ситуацій, розв’язуванню математичних задач, обґрунтуванню рішень. Для професійного зростання здобувачів освіти цей аспект є досить важливим. Сьогодні акцентують увагу на покращенні якості освіти. Тому, на думку більшості науковців [2, с. 23], навчання повинно бути максимально ефективним для вчителів та цікавим, корисним для учнів. Цьому сприяє динамічне математичне програмне забезпечення GeoGebra.
Сучасні освітні виклики, спричинені цифровою трансформацією спонукають освітян до пошуку нових методів, засобів та форм навчання для покращення якості освітнього процесу. Поява різних цифрових інструментів розширила можливості вчителів у викладанні будь-яких навчальних предметів, зокрема й іноземної мови (англійської). Використання різних онлайн-сервісів дозволяє вчителям створювати інтерактивний навчальний контент, що сприяє активному засвоєнню мовного матеріалу, розвитку комунікативних компетентностей учнів, підвищенню їх навчальної мотивації тощо. Метою нашого дослідження є висвітлення практичного досвіду використання інтерактивних плакатів на уроках англійської мови для підвищення інтересу учнів до вивчення мови та покращення їх навчальних результатів.
Цифровізація закладів освіти є важливою складовою освітнього процесу й потребує створення методологічних засад професійної підготовки майбутніх учителів до використання інноваційних технологій. Сьогодні в Україні триває формування нової освітньої системи, орієнтованої на інтеграцію у світовий інформаційний та освітній простір. Цей процес супроводжується значними змінами в педагогічній діяльності, які включають не лише оновлення змісту навчальних програм, а й формування цифрової компетентності вчителів і здобувачів освіти; удосконалення, методичний супровід та адаптація різних моделей цифрового освітнього середовища для задоволення освітніх потреб учнів із урахуванням особливостей їхнього психічного розвитку, пізнавальних інтересів та інтелектуальних здібностей; здатності учителів використовувати інноваційні інструменти в освітньому процесі [1, c.7].
Сучасний розвиток технологій та інтенсивне використання великих даних (Big Data) надає нові можливості для аналізу мовних процесів, включно з етимологією слів. Для української мови, як і для багатьох інших, історія слів відображає складну картину культурного та соціального розвитку, що надає цінну інформацію не тільки для філологів, а й для інших галузей науки. Використання цифрових інструментів для дослідження мовних явищ в контексті STEM-освіти дозволяє здобувачам освіти, студентам і дослідникам значно розширити методи аналізу, впливаючи на якість і глибину отриманих результатів. Ця стаття присвячена розгляду можливостей цифрової етимології українських слів із залученням Big Data та інтеграції таких досліджень у STEM-освіту.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...