Шкільні олімпіади з інформатики проводяться на основі програм закладів загальної середньої освіти. Оргкомітет олімпіади визначає профілі, предмети (комплекси предметів), на яких проводяться інтелектуальні змагання, затверджує завдання олімпіад. Зокрема, цей стандарт передбачає вивчення тем, що особливо важливі для олімпіадної орієнтації школярів, включаючи алгоритми, елементи комбінаторики, введення у поняття моделювання, логіку, мови програмування. Сформована орієнтація на методи дії створює новий рівень ставлення учня до себе як суб’єкта діяльності, сприяє формуванню самооцінки [1].
Сучасна система підготовки педагогічних кадрів, зокрема вчителів інформатики, перебуває в процесі трансформації. Однією з інноваційних освітніх технологій, яка здатна забезпечити якісну підготовку фахівців до роботи в умовах нової української школи, є технологія універсального дизайну навчання (УДН). Цей підхід орієнтований на створення інклюзивного та адаптивного освітнього середовища, яке враховує потреби всіх здобувачів освіти незалежно від їхніх індивідуальних особливостей [2, с. 35]. Метою даного дослідження є аналіз потенціалу технології універсального дизайну навчання як засобу ефективної підготовки майбутніх учителів інформатики до професійної діяльності в умовах різнорівневих освітніх середовищ.
У сучасному освітньому середовищі цифровізація стає визначальним чинником, який змінює підходи до навчання та професійної підготовки педагогів. Зростаюча інтеграція інформаційних технологій у всі сфери суспільства зумовлює необхідність формування у майбутніх педагогів високорозвинених цифрових компетентностей. У цьому контексті курс «Практикум з цифрових технологій», реалізований у форматі цифрової майстерні, виступає як інноваційна модель [1], що поєднує методи проєктного навчання, цифрового сторітелінгу та інтерактивного дизайну. Курс орієнтовано на створення концепції та прототипу освітнього проєкту з використанням сучасних цифрових інструментів та технологій штучного інтелекту (ШІ), таких як ChatGPT, Canva AI, Genially, Edpuzzle, а також ряду інших платформ (Adobe Spark, Prezi, Miro тощо). Завершальним етапом курсу є науковий семінар, який дозволяє магістрантам представити результати власних досліджень та обговорити ефективність використання цифрових технологій у педагогічній діяльності.
У сучасному цифровому світі вебсайти відіграють ключову роль у взаємодії користувачів з інформацією, сервісами та бізнесом. З розвитком мобільних пристроїв адаптивна верстка стала необхідністю для забезпечення зручного перегляду сайтів на різних екранах. Вона дозволяє створювати вебресурси, що відображаються та функціонують на будь-яких пристроях від смартфонів до широкоформатних моніторів. Збільшення частки мобільного трафіку та різноманіття пристроїв змушує розробників використовувати адаптивні технології, щоб забезпечити якісний користувацький досвід. Відсутність адаптивної верстки може призвести до втрати потенційних клієнтів, погіршення оптимізації та зниження ефективності веб-ресурсу. Саме тому вивчення адаптивної верстки та сучасних фреймворків, які її спрощують, є надзвичайно важливим.
In today’s interconnected world, international cooperation has become a cornerstone for achieving success in multimedia projects, particularly those aimed at developing mobile applications. The collaboration between nations, organizations, and talented individuals has yielded remarkable results, showcasing the value of shared resources, expertise, and cultural perspectives. One of the most important results of such cooperation between Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University and the Anhalt University of Applied Sciences(Köthen, Germany) is the ability to pool diverse skill sets and technological advancements. Partners from different countries bring unique approaches to problem-solving and innovation, creating mobile applications that cater to a global audience. By leveraging international resources, teams have successfully developed applications with cutting-edge features, exceptional user interfaces, and enhanced functionality.
In today’s interconnected world, international cooperation has become a cornerstone for achieving success in multimedia projects, particularly those aimed at developing mobile applications. The collaboration between nations, organizations, and talented individuals has yielded remarkable results, showcasing the value of shared resources, expertise, and cultural perspectives. One of the most important results of such cooperation between Volodymyr Hnatiuk Ternopil National Pedagogical University and the Anhalt University of Applied Sciences(Köthen, Germany) is the ability to pool diverse skill sets and technological advancements. Partners from different countries bring unique approaches to problem-solving and innovation, creating mobile applications that cater to a global audience. By leveraging international resources, teams have successfully developed applications with cutting-edge features, exceptional user interfaces, and enhanced functionality.
The information technology sector is one of the fastest-growing and most dynamic fields in the modern world. However, the rapid evolution of digital tools, programming paradigms, and user expectations creates significant challenges for higher education. Traditional educational models often fall short in preparing students for this ever-changing landscape. In this context, the STEAM (Science, Technology, Engineering, Arts, Mathematics) approach emerges as an effective strategy to equip IT students with the necessary skills to innovate, collaborate, and solve real-world problems. The key problem lies in aligning IT education with contemporary labor market demands. Employers are increasingly looking for candidates who not only have strong technical skills but also demonstrate creativity, critical thinking, adaptability, and the ability to work in interdisciplinary teams. The STEAM approach addresses these needs by fostering holistic development and promoting applied learning through project-based and problem-oriented instruction.
Cultural tourism has long been a bridge between people and their heritage. However, traditional methods of cultural engagement often face limitations, such as geographical barriers and accessibility issues. The advent of digital technologies has opened new avenues for creating immersive and interactive cultural experiences. Digitalization not only enhances the accessibility of cultural sites but also ensures the preservation of intangible heritage for future generations. Here are some key aspects of realization such project with the support of DAAD in science education at Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University.
Сучасний освітній процес стикається з низкою викликів, зокрема низькою зацікавленістю учнів, обмеженими можливостями персоналізації навчального контенту, зростаючою потребою в дистанційному навчанні та недостатньою продуктивністю освітніх платформ. Традиційні методи навчання не завжди забезпечують належний рівень мотивації та ефективності засвоєння матеріалу, а існуючі онлайн-рішення часто не враховують індивідуальні потреби учнів. У зв’язку з цим виникає необхідність у використанні сучасних технологій, що дозволяють створювати адаптивні, масштабовані та інтерактивні освітні вебзастосунки. Фреймворк React, завдяки своїм ключовим особливостям, таким як компонентний підхід та Virtual DOM, є перспективним інструментом для розробки ефективних навчальних платформ, здатних покращити якість освіти та зробити процес навчання більш гнучким, цікавим і доступним [2].
У сучасному світі дедалі важливішим стає вміння працювати з великими обсягами інформації. Це стосується не лише бізнесу чи ІТ, а й освіти. Шкільна інформатика поступово переходить від простого вивчення офісних програм до роботи з реальними даними, аналізу та створення візуалізацій. Одним із сучасних інструментів, які можуть покращити навчальний процес, є інтерактивні аналітичні панелі (дашборди).
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...