Інформаційні системи стали невід'ємною складовою сучасного життя, проникаючи у різні сфери діяльності людини. Завдяки автоматизації щоденних завдань і покращенню організації робочих процесів, вони сприяють зростанню продуктивності праці, дозволяючи зосередитись на складніших аспектах роботи. Інформаційні системи також надають інструменти для аналізу великих обсягів даних, що підтримують прийняття управлінських рішень на основі актуальної та точної інформації. Із розвитком цифрових технологій складність інформаційних систем стрімко зростає, що підвищує вимоги до управління проєктами та потребує застосування ефективних інструментів для їх аналізу, планування та розробки
Прихід цифрової епохи призвів до експоненціального зростання обсягу текстових даних, включаючи пости в соціальних мережах, онлайн-огляди та відгуки клієнтів. Експоненціальне зростання неструктурованих даних надає унікальну можливість витягувати інформацію з настроїв, думок та емоційних висловлювань користувачів. Нині застосування тонального аналізу, або аналізу настроїв, стало важливою сферою уваги в галузі NLP завдяки його універсальності в різних сферах, включаючи обслуговування клієнтів, фінанси, охорону здоров’я та моніторинг соціальних мереж. Тональний аналіз, який часто вважають синонімом аналізу настроїв, є потенційним рішенням у цьому відношенні, оскільки він дозволяє ідентифікувати та кількісно оцінити емоції, виражені в тексті [1].
Сучасний світ все більше залежить від цифрових технологій, що відкриває перед старшокласниками нові можливості та виклики. В умовах Нової української школи (НУШ) та профільного навчання набуття цифрових компетентностей стає невід'ємною складовою підготовки учнів до життя й діяльності у сучасному суспільстві. Однак значна частина українських старшокласників та вчителів не має достатніх навичок для ефективної роботи з цифровими інструментами. Це обмежує можливості для активного навчання, досліджень та розвитку практичних навичок, необхідних у сучасних професіях. Постає питання про забезпечення старшої школи не лише технічними засобами, але й методиками, які сприятимуть глибшому формуванню цифрової компетентності.
Інтенсивний розвиток технологій сучасності створює безпрецедентні умови для оновлення методик викладання на базі освітньої системи, що забезпечить студентам розвиток критичного мислення, аналітичних та технічних навичок. Зокрема, спираючись на абстрактний характер дисципліни Дискретна математика, вивчення цього предмету часто викликає певні труднощі, для подолання яких потрібно застосовувати надалі все новіші кращі методи, що сприятимуть розумінню складних понять та формуванню практичних навичок у студентів. Надзвичайно перспективним, у цьому контексті, є STEM-підхід, заснований на інтеграції наук, технологій, інженерії та математики, оскільки концентрує увагу передусім на розв’язанні реальних проблем, зокрема змодельованих в меншому проєктному масштабі.
У сучасному світі STEM-освіта відіграє важливу роль у підготовці учнів до вирішення технологічних та наукових проблем, сприяючи формуванню навичок аналізу та дослідження. Навчання в галузях науки, технологій, інженерії та математики допомагає учням розвивати критичне мислення, що є ключовою компетенцією для розуміння складних викликів сучасного суспільства [1]. Дослідження підтверджують, що критичне мислення впливає на здатність ухвалювати обґрунтовані рішення, що важливо як у навчанні, так і в повсякденному житті. Розвиток цієї навички дозволяє учням краще орієнтуватися в питаннях здоров’я, соціальної взаємодії, фінансів та освітніх перспектив [4].
У сучасному світі, що стрімко розвивається, вимоги до фахівців постійно зростають. Ринок праці потребує людей, які володіють не тільки теоретичними знаннями, а й практичними навичками, креативним мисленням та вмінням працювати в команді. Саме такі компетентності формує STEM-освіта. В Україні, в умовах реформування освіти за принципами Нової української школи, впровадження STEM-проєктів є актуальним завданням [1, 2]. Наша робота присвячена дослідженню ефективної методики впровадження STEM-проєктів у навчанні інформатики. STEM-проєкти – це інноваційний підхід до навчання, який поєднує в собі науку, технології, інженерію та математику. Вони дозволяють учням не просто засвоювати теоретичні знання, а й застосовувати їх на практиці, створюючи щось нове та корисне.
Нині цифрові технології проникають у всі сфери життя, питання розвитку цифрової компетентності серед молоді набуває особливої актуальності. Базової цифрової грамотності недостатньо для сучасних старшокласників. Їм необхідні поглиблені знання та навички, які допоможуть їм не просто користуватися технологіями, а й створювати їх. Цифрова компетентність виходить за рамки знання того, як користуватися комп’ютером чи смартфоном. Вона включає в себе набір навичок, які дозволяють людям ефективно використовувати, розуміти та впроваджувати інновації за допомогою цифрових інструментів [2]. Інтеграція технологій STEM (Science, Technology, Engineering, and Mathematics) в освіту є одним із найефективніших способів розвитку цифрових компетентностей [4].
Сучасний розвиток освіти перебуває під значним впливом глобальних технологічних змін, які вимагають від шкільної та вищої освіти гнучкості та готовності до інновацій. Одним з найперспективніших підходів, що відповідає викликам сучасного суспільства, є STEM-освіта, яка охоплює дисципліни, пов’язані з наукою (Science), технологіями (Technology), інженерією (Engineering) та математикою (Mathematics). Розвиток технологій вимагає від сучасної освіти формування компетентностей, необхідних для життя і роботи в XXI столітті. Ці компетентності стають основою для підготовки до успішної професійної діяльності в умовах постійно змінюваного світу. Незважаючи на актуальність STEM-освіти в умовах сучасних технологічних змін, на сьогодні існує певне протиріччя: концепції та підходи до її впровадження часто залишаються несистематизованими, що створює труднощі в їх ефективному застосуванні в освітньому процесі.
У сучасному світі дрони відіграють важливу роль у різних галузях: від сільського господарства до медичних доставок. Використання безпілотних літальних апаратів (БпЛА) дозволяє виконувати завдання, які раніше були недоступні або складні для виконання за допомогою традиційних методів. Зокрема, в умовах швидкої урбанізації та зміни клімату, дрони допомагають у моніторингу стану навколишнього середовища, картографуванні важкодоступних територій та навіть у рятувальних операціях [1]. Технології розвиваються надзвичайно швидко, і їх інтеграція в освітні програми стає ключовою для підготовки молоді до сучасного ринку праці. Як показують сучасні дослідження [3], інтеграція дронознавства у навчальні програми дозволяє підвищити інтерес учнів до STEM-дисциплін (фізика, математика, інформатика та географія) та формувати нове покоління фахівців, здатних ефективно працювати у цифровому середовищі.
У сучасному світі учням недостатньо лише теоретичних знань наука розвивається так швидко, що ці знання швидко застарівають. Конкурентоспроможність на ринку праці залежить від активності особистості, гнучкості мислення та здатності постійно вдосконалювати свої знання і досвід. Уміння адаптуватися до швидко змінюваного світу є основою соціальної успішності особистості, яка може працювати в динамічному середовищі та розвивати міжпредметні зв’язки, зокрема через використання сучасних цифрових технологій. Тому цілком зрозумілий інтерес, який сьогодні проявляє педагогіка до штучного інтелекту (ШІ) важливого елемента сучасності, здатного кардинально змінити освітню сферу.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...