Для успішного вирішення завдань Нової української школи необхідно, щоб поряд із ґрунтовними знаннями із відповідних наук педагоги були здатні швидко освоювати нові технології у різних галузях людського буття, враховувати вимоги часу, соціально-економічні зміни у суспільстві, трансформацію цінностей і поведінкових норм. У Стандарті вищої освіти зазначається, що випускник вищої школи повинен уміти досліджувати і проектувати освітні системи, розробляти і застосовувати нові підходи до розв’язування задач дослідницького та інноваційного характеру. Майбутній вчитель фізики повинен бути готовим до розробки і реалізації нових освітніх інструментів, проектів та інтегрувати їх в освітнє середовище [2]. У цьому контексті важливе значення має праксеологічний підхід у фаховій підготовці вчителів фізики.
Сучасна освітня парадигма акцентує увагу на розвитку творчих і критичних мислительських здібностей учнів, що ставить перед учителями виклик віднайти нові методи і форми навчання. Однією з найефективніших стратегій, яка набуває популярності в освітній системі, є впровадження проєктної діяльності на уроках, особливо в початковій школі. Перш за все, проєктна діяльність сприяє розвитку інтегрованого підходу до навчання. Учні, замість вивчення окремих предметів ізольовано, залучаються до реальних проєктів, які вимагають застосування знань з різних сфер. Це сприяє глибшому засвоєнню матеріалу та формує у дітей уміння застосовувати знання на практиці. Крім того, проєктна діяльність сприяє розвитку комунікативних навичок учнів. Під час спільної роботи над проєктом діти навчаються ефективно спілкуватися, слухати інших, приймати рішення в групі. Це сприяє формуванню командного духу та взаєморозуміння серед учнів.
Проблема здійснення якісного фізичного експерименту у навчальних закладах є надзвичайно актуальною в наш час. Сучасна система освіти неможлива без активного використання цифрових технологій, онлайн-сервісів та платформ [3]. Фізичний експеримент є одним із найважливіших джерел отримання навчальної інформації. Реформування викладання фізики у навчальних закладах характеризується не лише оновленням навчальних програм і підручників, а й удосконаленням методів викладання фізики. Значною мірою це стосується й фізичного експерименту, що включає в себе демонстраційний експеримент, лабораторні роботи, фізичні практикуми, експериментальні задачі, домашні досліди і спостереження [2].
Значний обсяг базового курсу інформатики, в порівнянні із іншими темами, складає вивчення змістовної лінії «Алгоритмізація та програмування». Це пов’язано із декількома причинами, насамперед із впливом змісту цієї теми на розвиток обчислювального мислення, навичок прийняття рішень та орієнтацією на майбутній вибір професії. Задля підтримки стійкої мотивації до вивчення цієї змістовної лінії важливо використовувати сучасні технології та методи, як наприклад, геймифікацію [2]. Ігри збуджують цікавість та азарт, роблячи процес навчання більш захоплюючим. Ігрова форма навчання не дає можливості пасивно сидіти на уроці. Учні залучені до активної роботи, адже їм хочеться перемогти, виконати завдання та отримати результат. Це робить процес навчання більш динамічним та продуктивним. Ігри також забезпечують практичний підхід до навчання, який доповнює теоретичний матеріал. Учні можуть взаємодіяти з теорією, застосовувати її на практиці, експериментувати і бачити відповідні зміни в ігровому середовищі.
Зі стрімким розвитком цифрових технологій термін «мультимедіа» набуває великої популярності [1]. Мультимедіа передбачає створення та поєднання тексту, графіки, аудіо, рухомих зображень (анімованих відео) шляхом комбінування посилань та інструментів, які дозволяють користувачам здійснювати навігацію, взаємодіяти, творити та спілкуватися [2]. Поєднання комп’ютера і відео або мультимедіа — це поєднання трьох елементів, а саме звуку, зображень і тексту. Науковці також трактують поняття «мультимедіа», як поєднання щонайменше двох засобів введення-виведення даних. Цими засобами можуть бути аудіо (звук, музика), анімація, відео, графічний текст і зображення [3]. Мультимедіа — це інструмент, за допомогою якого можна створювати динамічні та інтерактивні презентації, що поєднують текст, графіку, анімацію, аудіо- та відеозображення.
Зміна методів навчання від суто пасивних до більш жвавих, орієнтованих на здобувача освіти, сприяє якісній організації освітнього процесу [1]. Сучасні студенти прагнуть навчатись в середовищах, які побудовані на використанні різноманітних засобів цифрових технологій. Одним із прикладів впровадження таких технологій у навчання є цифрові інструменти зворотного зв’язку, такі як Mentimeter, Kahoot, Vevox, Crowdpurr. Ці платформи створюють більш стимулюючу дискусію, надаючи студентам змогу зосередити увагу на розумінні, а не на запам’ятовуванні, і критичній оцінці навчального матеріалу. Mentimeter — це хмарний інструмент взаємодії, який можна використовувати для залучення великої кількості учасників освітнього процесу. Він доступний у веб-браузерах і може бути вільно встановлений на мобільних пристроях.
Надання з використанням цифрових технологій стає пріоритетом на кожному етапі життя та дає нові можливості. Однією з найважливіших навичок, якими повинні володіти фахівці 21-го століття, є здатність використовувати цифрові технології для дослідження та професійного розвитку [4]. Швидкий розвиток технологій вплинув на багато аспектів нашого життя, особливо на навчання та освіту. Електронні пристрої, програмне забезпечення, навчальні платформи та Інтернет зробили навчання простішим і швидшим, а їх якість покращилася завдяки цим новим технологіям. У сфері вищої освіти та дистанційного навчання широко використовуються масові відкриті онлайн-курси (MOOC). Вони пропонують безкоштовний доступ та інтерактивну участь через Інтернет та інші технології. Метою платформ MOOC є створення нового віртуального простору для отримання нових знань щодо активізації викладання і навчання та освітньої взаємодії. Такий підхід онлайн-навчання надає користувачам можливість професійного саморозвитку на курсах за різними рівнями та престижем.
Діджиталізація освіти надає педагогам чудові можливості для використання цифрових навчальних засобів [1]. Вони можуть скористатися цифровими технологіями як засобом для презентації творчого досвіду навчання, для розвитку та мотивації студентів. Сучасна молодь використовує технології у повсякденному житті. Використання цифрових технологій є інструментом навчання для студентів і інструментом для спілкування [2]. Педагоги можуть бути прикладами для наслідування щодо правильного використання технологій. Genially є одним із технологічних освітніх ресурсів, які можуть використовувати педагоги. Цифрова платформа Genіally може підтримувати інтерактивні мультимедійні концепції, забезпечуючи студентам комфортне середовище для навчання за допомогою кількох функцій.
Забезпечення доступності цифрових освітніх ресурсів є важливим завданням, оскільки це гарантує рівні можливості для всіх учасників освітнього процесу. У зв'язку зі зростанням значення онлайн-навчання в контексті сучасного світу, необхідно розглянути та систематизувати стратегії та практичні підходи, які дозволять забезпечити вебдоступність цифрових освітніх ресурсів для всіх категорій користувачів, сприяючи розвитку інклюзивного освітнього середовища. У наш час цифрові освітні ресурси стали невід'ємною складовою навчального процесу. Вони включають в себе електронні підручники, веб-сайти, відеоуроки, інтерактивні програми та інші інтернет-ресурси, які використовуються як здобувачами освіти, так і іншими учасниками освітнього процесу [1].
Штучний інтелект (ШІ) зробив величезний ривок у розвитку і змушує нас замислитися, як може змінитися майбутнє вже у найближчі кілька років. ШІ впливає на спосіб нашої роботи та життя, стає важливим на робочому місці та інтегрується майже у всі галузі, виконуючи частину завдань у багатьох професіях, зокрема і в освіті. Потенціал штучного інтелекту відкриває можливість підвищувати ефективність навчального процесу, робить заклади освіти більш конкурентоздатними і розширює можливості як викладачів, так і учнів. Використання штучного інтелекту може трансформувати методи навчання вчителів і здійснювати підтримку учнів у досягненні максимальних результатів і підготовці до майбутнього [3]. Він надає можливості використання засобів колективного інтелекту, зменшує час, необхідний вчителям для підготовки матеріалів, і таким чином дозволяє їм більше уваги приділяти взаємодії з учнями. Отже, штучний інтелект не можна ігнорувати, сподіватись на зникнення чи заборону, учнів слід готувати до життя, у якому працює штучний інтелект.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...