У сучасному світі, насиченому технологічними засобами та інтерактивними розвагами, викладачам іноземної мови необхідно постійно шукати нові підходи для привертання уваги та залучення студентів до навчального процесу. Одним з перспективних напрямків у цьому контексті є гейміфікація - застосування ігрових елементів та принципів у навчанні. Гейміфікація в контексті вивчення іноземних мов виявляється не лише ефективним методом стимулювання мотивації студентів, але й потужним інструментом для підвищення якості освіти та покращення результатів навчання. Вона дає можливість створити цікаві та змістовні навчальні сценарії, в яких студенти відчувають себе активними учасниками та отримують нагороди за свої досягнення.
В інформаційному просторі, який постійно змінюється, математичні навички (для прикладу, розуміння функцій), є важливими для здобувачів освіти в плані професійного зростання. Знання з теми «Функції» допомагають здійснювати аналіз прикладних проблем, шукати розв’язок математичних задач, обґрунтувати його. Для сучасного конкурентного середовища це є достатньо важливим аспектом. Пріоритетним завданням на сьогодні є покращення якості освіти. Тому, на думку більшості науковців [2, с.23], потрібно, щоб навчання було якнайбільше ефективне для вчителів та цікаве і зрозуміле для учнів. Досягти цього можна за допомогою інтерактивних інструментів GeoGebra.
Актуальність дослідження методичних особливостей викладання розділу «Комп'ютерні презентації» шкільного курсу інформатики визначається потребою у вдосконаленні навчального процесу у контексті сучасних викликів інформаційного суспільства. Це обумовлено необхідністю розвитку компетентностей учнів у галузі використання комп'ютерних технологій, а також адаптацією методик викладання до нових умов, зокрема врахуванням дистанційного та гібридного навчання. Такий аспект дослідження є ключовим для підвищення ефективності освітнього процесу та підготовки учнів до вимог сучасного інформаційного середовища.
У сучасному українському освітньому середовищі акцент зроблено на формуванні кваліфікованого випускника, здатного орієнтуватися у всіх сферах життєдіяльності та швидко адаптуватися до змін у динамічному суспільстві. З урахуванням необхідності використання інформаційних технологій в сучасному житті, школярі вивчають основи роботи з ними ще з ранніх етапів навчання. Інтернет надає широкі можливості для підготовки учнів і студентів до участі в олімпіадах з програмування, а також для поглибленої професійної підготовки. У контексті XXI століття, яке характеризується швидким розвитком інформаційних технологій, навчальний процес вимагає застосування нових та нетрадиційних підходів.
Сучасні умови загострення збройної боротьби проти російських окупантів висувають до персоналу Державної прикордонної служби України (далі ‒ ДПСУ) вимоги щодо сформованості їх професійно-важливих якостей. Виконання прикордонниками службово-бойових обов’язків в районах ведення бойових дій вимагає від них високого рівня професіоналізму та значної активізації внутрішніх ресурсів. Нині, формування фахівців-професіоналів з високим рівнем професійних знань є основною метою професійної підготовки молодших інспекторів прикордонної служби у відомчих закладах освіти до службово-оперативної і бойової діяльності. Одним з основних показників якості та ефективності процесу підготовки у закладах освіти є професійна компетентність фахівця, яку можна розглядати як інтегральну характеристику його ділових та особистісних якостей, і яка відображає його готовність ефективно діяти, а також взаємодіяти при вирішенні професійних завдань різного рівня складності.
У зв’язку зі стрімким розвитком технологій штучного інтелекту, включаючи глибоке навчання та обробку природної мови, виникає потреба в дослідженні та розробці нових методів інтелектуального аналізу та генерації відеоконтенту. Однак існують деякі ключові виклики, пов’язані з використанням технологій штучного інтелекту для створення відеоконтенту, що варто вирішити. У сучасному світі, насиченому технологічними можливостями, педагогам важливо не лише оволодіти традиційними методами навчання, а й мати компетенції в галузі цифрових технологій. Інформаційно-цифрова компетентність педагога стає ключовим аспектом якісної освіти, оскільки цифрові інструменти вже стають необхідною складовою навчального процесу [1].
Швидкими темпами розвиваються сучасні інформаційні технології, а освітня діяльність перетворюється з персональних комп'ютерів на мобільні пристрої. Відбулася кардинальна зміна свідомості педагогічної спільноти, з'явилося розуміння того, що цифрові технології в освіті – це не модне нововведення, а об'єктивна необхідність. За останнє десятиліття в різних країнах проводилися дослідження щодо використання мобільних технологій в освіті, проаналізовано використання мобільного навчання у світовій освітній практиці, визначаються проблеми використання мобільного навчання та формулюються рекомендації органам управління освітою, відповідальним за розробку освітньої політики, щодо їх вирішення.
Безперервний розвиток сучасних технологій призводить до того, що вчителям постійно потрібно міняти підходи до викладання свого предмету. Цифровий сторітелінг – це процесно-орієнтований і технологічно-орієнтований веб інструмент, який сприяє процесу викладання й навчання іноземної мови. Проте, постає питання, як саме цифровий сторітелінг допомагає розвивати мовні навички і які компетентності при цьому формуються? Малайзійські вчені у своїй роботі кажуть, що цифровий сторітелінг був створений для розвитку навичок письма. Проте, дослідники згадують, що цифровий сторітелінг допомагає у моральному вихованні дітей дошкільного віку, підвищує мотивацію до навчання учнів початкових класів та їх компетенцію у вирішенні проблем, а також сприяє розвитку мультимодальної грамотності учнів середньої школи.
Сучасна Україна перебуває на етапі реформування системи освіти, щоб відповісти на нові виклики суспільства. Це означає, що відбуваються зміни в концепціях, стратегіях, освітніх та професійних стандартах, а також у позиціонуванні ролі вчителя у системі освіти. Математика і математична освіта в цьому контексті мають особливе значення, оскільки вони сприяють формуванню компетентної особистості, здатної до самовдосконалення та навчання протягом життя. Для формування такої особистості необхідний компетентний вчитель, який націлений на постійне вдосконалення навчального процесу. Цей вчитель має володіє спектром знань сучасних педагогічних технологій та вміти вибирати найбільш ефективні з них. Крім того, він повинен враховувати індивідуальні особливості учнів свого класу та власні можливості.
Сучасні реалії вимагають постійного вдосконалення системи освіти для забезпечення високого рівня розвитку країни. Освіта виступає ключовим фактором, який визначає ступінь успішності суспільства у глобальному контексті. У теперішній час, у зв'язку з швидкими змінами технологій та розвитком інформаційного суспільства, освітній процес потребує постійного адаптування та вдосконалення [1, c 82]. Одним із перспективних напрямків розвитку освіти є інформатизація. Інтеграція сучасних комп'ютерних технологій в освітній процес відкриває нові можливості для навчання та підвищення якості освіти в цілому. Програми реформування освіти спрямовані на підвищення ефективності навчання шляхом використання інтерактивних електронних засобів, таких як електронні підручники та інші освітні ресурси.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...