Сучасний освітній процес вимагає впровадження інноваційних технологій, які забезпечують гнучкість, масштабованість та ефективність навчання. З розвитком дистанційної освіти й інтерактивних методів навчання виникає потреба у створенні стабільних навчальних середовищ, які легко адаптуються до різних платформ і не потребують значних ресурсів для налаштування. Традиційні підходи до організації навчальних лабораторій часто стикаються з такими проблемами як складність налаштування програмного забезпечення на різних пристроях, високі витрати на апаратне забезпечення, ризик втрати даних або порушення роботи системи через експерименти студентів.
Учитель інформатики є втіленням універсальності, ентузіазму та інноваційного підходу. Він вирізняється комунікабельністю, відкритістю, послідовністю та ефективністю, демонструє позитивний настрій у прийнятті рішень, вміє швидко аналізувати ситуацію та адаптувати робочі процеси для досягнення цілей. Його ключова роль полягає у сприянні впровадженню та засвоєнню комп’ютерних технологій у навчальному середовищі — як у школах, так і в інших освітніх установах [2]. Сучасний учитель інформатики — не просто передавач знань, а архітектор освітнього середовища, здатний впевнено здійснювати навігацію у цифровому світі. Концепція його підготовки до організації проєктної діяльності в закладах освіти — це не набір стандартів, а стратегія розвитку майбутнього фахівця, який гнучко мислить, діє рішуче й творить інноваційно.
Цифрова доба інформаційного суспільства поставила нові виклики перед інформаційно-бібліотечною сферою України, що сприяє формуванню та утвердженню суспільства знань. Сьогодні освіта працівників галузі більше не може обмежуватися лише кількома роками навчання у галузевому закладі, оскільки динамічне оновлення інформації вимагає постійного навчання та самовдосконалення для досягнення життєвого успіху. Складниками системи неформальної освіти як важливого компонента соціальної практики є засвоєння особистістю досі невідомого життєвого, соціального, професійного досвіду. Неформальна освіта, яка не регламентована місцем, терміном та формою навчання, дедалі стає одним з основних трендів сучасного процесу безперервного навчання працівників інформаційно-бібліотечної сфери.
Важливим аспектом модернізації педагогічної освіти є вектор на практико-орієнтованого навчання, що забезпечується через впровадження дуальної форми здобуття освіти. Закон України «Про освіту» (2017), Закон України «Про фахову передвищу освіту» (2019), Закон України «Про вищу освіту» (2014, із змінами), а також постанова Кабінету Міністрів України № 261 від 21 червня 2022 року «Про затвердження Порядку реалізації права на здобуття освіти за дуальною формою» створюють нормативне підґрунтя для організації дуального навчання, визначаючи його як поєднання освітнього процесу в закладі освіти з професійною діяльністю. У сучасний період дуальна форма здобуття освіти передбачає паралельне засвоєння теоретичного матеріалу у закладі вищої освіти та набуття практичних навичок безпосередньо на робочому місці, що дозволяє максимально наблизити підготовку майбутніх педагогів до реальних умов професійної діяльності. Особливу цінність для майбутніх учителів інформатики становить практична складова, яка реалізується в освітньому середовищі у закладах освіти.
У XXI столітті бурхливий поступ цифрових інновацій суттєво трансформував інформаційний простір, одночасно породжуючи нові виклики в кібербезпеці. Збільшення кількості інтернет-користувачів, активне впровадження цифрових платформ у бізнес та державне управління зумовлюють збільшення обсягів конфіденційної інформації, яка потребує надійного захисту. На цьому фоні спостерігається посилення кібератак, які стають все складнішими, цілеспрямованішими та руйнівнішими. Порушення приватності, витоки даних, проникнення в корпоративні мережі — це лише деякі з сучасних загроз, з якими стикаються користувачі та організації. Актуальність проблеми загострюється недостатнім рівнем обізнаності користувачів щодо основних правил цифрової безпеки, зокрема двофакторної аутентифікації, а також відсутністю належної культури кіберзахисту в багатьох компаніях.
У сучасному цифровому світі соціальні мережі відіграють важливу роль у житті суспільства, даючи можливість спілкуватися, обмінюватися інформацією та взаємодіяти між користувачами на відстані. Проте, разом із перевагами, їх використання супроводжується серйозними ризиками, які можуть спричинити витік особистої інформації, фінансові збитки та психологічний тиск. Терміновість і важливість захисту персональних даних у соціальних мережах зумовлені швидким технологічним прогресом, зростанням загроз кібербезпеці та глобальним розповсюдженням цих платформ. [2, с. 49] Ризик криється також у використанні різноманітних цифрових платформ. Слід зазначити, що політика конфіденційності платформ не завжди гарантує захист даних. Як наслідок, постає питання про необхідність посилення технічного захисту даних та розвитку превентивних заходів з боку користувачів.
Сучасний ринок ІТ вимагає від фахівців не лише глибоких технічних знань, а й здатності до швидкої адаптації, ефективної міжкультурної комунікації та роботи в міжнародних командах, що передбачає високий рівень володіння англійською мовою. Це особливо актуально для студентів спеціальності «Інженерія програмного забезпечення», у зв’язку з чим до обов’язкових освітніх компонентів (ОК) було додано курс «UI/UX Design in English». Практичний досвід викладання свідчить про те, що традиційні методи не завжди відповідають очікуванням сучасних студентів, які потребують більш інтерактивного, персоналізованого підходу. У зв’язку з цим актуальним стає впровадження інноваційних технологій, зокрема штучного інтелекту, що поступово змінює освітні стратегії та методологію викладання.
Сучасна освіта змінюється під впливом цифрових технологій, а вчитель інформатики відіграє ключову роль у формуванні цифрової компетентності учнів. Майбутні педагоги мають бути добре підготовленими до цієї місії, опановуючи інноваційні методики, сучасні цифрові інструменти та STEM-підходи. Цифрова компетентність включає ефективне використання технологій, критичне оцінювання інформації та роботу з програмними засобами. Вчитель повинен не лише володіти технічними знаннями, а й уміти застосовувати їх у навчанні, використовуючи інтерактивні платформи, хмарні сервіси та штучний інтелект. Постійний професійний розвиток є необхідною умовою підготовки педагогів до змін у сфері технологій.
The thought of tailoring education to each learner’s needs has always intrigued us, but recent advancements in AI have taken that concept to new heights. Between 2019 and 2025, researchers working in Canada, the USA, Japan, and Ukraine have tried different versions of AI-powered personalization. Their findings suggest that new paths are opening up, but I also sense caution in how they address ethics and equitable access. Canada’s initiatives stand out for linking AI with multicultural education. Henry Johnston, in his research, proposes that AI can promote what he calls “dynamic multiculturalism,” ensuring that cultural and linguistic nuances don’t get overlooked in standardized curricula [4, pp. 34-38]. One of the more interesting parts of Johnston’s vision is the plan for AI systems to analyze cultural context before adjusting educational content. He also imagines virtual agents simulating cross-cultural encounters, which might engage students who’ve rarely seen their perspectives validated in the classroom. While I’m personally intrigued by the emphasis on equity, Johnston warns that humans must stay in the loop – no AI system can capture Canada’s diverse identities without careful oversight [4, pp. 34-38].
Динамічний розвиток інформаційного суспільства висуває нові вимоги до професійної підготовки вчителів інформатики, акцентуючи увагу не лише на фахових знаннях, але й на розвинених гнучких навичках (soft skills) [1]. Здатність до ефективної комунікації, критичного мислення, командної роботи та управління часом стає невід'ємною складовою їхньої професійної компетентності [5]. У цьому контексті проектна діяльність виступає одним із ключових та ефективних інструментів цілеспрямованого формування зазначених навичок у майбутніх педагогів [2].
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...