Одним з головних викликів сучасної педагогічної освіти є підготовка кваліфікованих вчителів, особливо вчителів фізики, які можуть ефективно працювати в умовах змішаного навчання, дистанційного навчання. Цей процес ускладнюється багатьма факторами, пов’язаними як з об’єктивними обставинами (технологічні зміни, суспільні перетворення), так і з суб’єктивними (недостатній досвід, відсутність необхідних ресурсів). Основним завданням під час підготовки майбутніх учителів фізики є пошук оптимальних та ефективних форм та методів формування й удосконалення фахових компетентностей здобувачів вищої освіти. Формування фахових компетентностей – це складний і багатогранний процес, який вимагає спільних зусиль освітян, науковців, роботодавців та держави. Тільки за умови системного підходу і постійного розвитку ми зможемо підготувати фахівців, які будуть успішно працювати в сучасному динамічному світі.
Сучасна освітня реформа в Україні, зокрема впровадження Нової української школи (НУШ), передбачає переорієнтацію на інтеграцію інформаційних технологій у навчальний процес, зокрема вивчення графічних редакторів. Однак на практиці викладання інформатики та роботи з графічними редакторами у 5–7 класах стикається з кількома проблемами [1]. Необхідність адаптації навчальних програм. На даний момент вивчення графічних редакторів у шкільних програмах часто не відповідає реальним потребам учнів середніх класів. Сучасні програми потребують оновлення з урахуванням новітніх технологій, методів навчання та потреб учнів.
Інклюзивна освіта є важливою складовою сучасного освітнього процесу. Вона передбачає інтеграцію дітей з особливими освітніми потребами (ООП) в загальноосвітнє середовище з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей. Це вимагає використання спеціальних підходів і засобів навчання. Одним із таких засобів є конструктор LEGO, який широко застосовують не лише в традиційній освіті, але й у корекційній педагогіці. Проблема полягає в необхідності створення ефективних методик, що допоможуть дітям з ООП розвивати різні навички через гру та творчу діяльність. Відсутність таких підходів може обмежувати можливості дітей з ООП у процесі інтеграції в суспільство та навчальний процес.
A digital portfolio can become an important tool in the study of natural sciences, as it allows you to integrate theoretical knowledge with practical tasks and research in a digital format. Here are some key aspects of using digital portfolios in science education at Ternopil Volodymyr Hnatiuk National Pedagogical University: 1. Interactivity and engagement: The digital portfolio engages students to actively interact with the learning material through a series of tasks, explorations and puzzles that stimulate their interest and motivation to learn.
У наш час освіта потрібна не лише для отримання знань, які використовують на уроках інформатики. Змінюється підхід до системи освіти, тобто реформування не лише навчальних матеріалів, а й очікуваних результатів навчання здобувачів освіти. Важливими стають уміння, знання та навички, які учні зможуть використовувати у сучасному світі. Діти XXI століття - це покоління «Альфа», які велику частину свого життя проводять у ґаджетах. З раннього дитинства дитина вже самостійно може користуватись телефоном, увімкнути собі ігри чи мультики. Діти з легкістю можуть подорожувати онлайн або ж використовувати навігатор, щоб дістатись до місця призначення. Учнів старшої школи потрібно активно заохочувати та урізноманітнювати навчальний предмет «Інформатика», щоб отримати чудові освітні досягнення здобувачів освіти.
Сучасна освіта все більше орієнтується на міждисциплінарний підхід, який дозволяє об'єднувати знання з різних галузей науки для глибшого розуміння навколишнього світу. Одним із яскравих прикладів такого підходу є інтеграція геометрії та хімії. Ці дві дисципліни мають багато спільного, особливо коли мова йде про вивчення просторових форм і структур. Хімія часто оперує поняттями тривимірної будови молекул та кристалічних структур, що є безпосередньо пов'язаними з геометричними принципами. Однак складність візуалізації таких абстрактних об'єктів на уроках хімії часто ускладнює освітній процес. Сучасні технології, зокрема технології доповненої реальності AR (англ. Augmented reality) у поєднанні з педагогічно-програмними засобами навчання, такими як 3D-калькулятор GeoGebra [2], надають нові можливості для інтерактивного навчання.
Збільшення обсягу інформації, яку доводиться опрацьовувати сучасним школярам, вимагає від них оволодіння навичками швидкого читання, які тісно пов’язані з процесом розвитку пам’яті. Учні, які добре читають, краще запам’ятовують і аналізують прочитане, а їх успішність у школі покращується. Читання є невід’ємною частиною шкільного процесу навчання. Водночас це й найскладніший процес для освоєння учнями, оскільки він залучає зір, пам’ять, уяву та слух. Взагалі кажучи, людина повинна читати з тією ж швидкістю, що й говорить. Але не всі учні вміють швидко читати. Є багато причин, чому це відбувається. Деяким дітям важко запам’ятовувати матеріал, а іншим – концентрувати увагу. Прочитавши текст, вони ніколи не могли сказати, з чого починалися події. У цьому випадку тренування пам’яті та навичок читання необхідні і мають бути систематичними.
В умовах становлення цифрового суспільства важливу роль відіграє правильно організоване освітнє середовище для вивчення предметів, як в початковій, так і в базовій та профільній школі. В останні де-кілька років МОН України активізувало діяльність щодо системного впровадження цифрового контенту в освітній процес. Саме тому проблема доповнення традиційних дидактичних засобів навчання математики цифровим контентом є актуальною. Вивчення поняття довжини доцільно починати з мотивації і пояснення учням важливості знати дане поняття й уміти вимірювати довжини об’єктів. Зазначаємо учням, що, коли ми говоримо про довжину, ми говоримо про відстань від одного місця до іншого, від однієї точки до іншої, наприклад, від однієї сторони торту до іншої, відстань від дому до школи. Учням необхідно довести, що зміст терміну «довжина» асоціюється з лінійною протяжністю предмета, щоб у них формувалось розуміння, що чим більшу протяжність має предмет, тим його довжина більша [1, с.24].
З розвитком галузі автоматизації тестування програмного забезпечення з’явилась велика кількість інструментів і фреймворків, які пропонують різні функціональні можливості та підходи. Це ускладнює здійснення вибору цих засобів для вирішення певних професійних завдань і вимог, особливо в умовах обмеженого бюджету або ресурсів. Також ця проблема є актуальною для викладачів закладів вищої освіти або лекторів приватних курсів з тестування програмного забезпечення, оскільки для створення ефективної методики викладання є важливим правильний підбір інструментів тестування ПЗ для формування навчального матеріалу. Аналіз існуючих інструментів може допомогти зрозуміти їхні переваги й обмеження та вирішити наведені вище проблеми.
У сучасному світі зростає роль комплексних комунікативних навичок, експертної оцінки та системного мислення як складової професійного розвитку фахівця. Одним із ефективних засобів розвитку цих навичок є використання візуалізації даних. Засоби візуалізації дають можливість представити наочно якісні та кількісні моделі досліджуваних процесів і явищ, зрозуміти їх взаємозв'язок, дослідити вплив різних факторів, спрогнозувати наслідки. Сучасна освіта вимагає від учителів адаптації свого навчального контенту до потреб цифрового покоління, яке все більше віддає перевагу інтерактивному та візуальному підходу до навчання [2]. Таким чином, візуалізація даних стає не лише додатковим, а й ключовим інструментом, який може підвищити ефективність навчання шляхом залучення учнів до більш активної обробки інформації.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...