Гейміфікація стає ключовою стратегією в сучасній освіті, перетворюючи традиційне навчальне середовище на динамічний та інтерактивний процес. Інтеграція ігрових елементів, таких як бали, нагороди, рівні та виклики, підвищує залученість і мотивацію школярів. Згідно з дослідженням eLearning Industry, 80 % учнів краще сприймають матеріал, якщо він подається у гейміфікованому форматі. Поряд з цим зазначимо, що сучасні учні прагнуть нових підходів у навчанні, які би зацікавлювали та надихали їх. Традиційні ж методи навчання часто не враховують особливості нових поколінь, які потребують більше інтерактивності, швидких результатів та емоційного залучення [1]. Гейміфікація також сприяє перетворенню освіти на особисто мотивовану діяльність, спрямовану на конкретний результат.
Сучасне мистецтво перебуває на межі нових технологічних досягнень, які впливають на творчість, включаючи штучний інтелект (ШІ). З розвитком цифрових технологій та алгоритмів ШІ митці отримують можливість не лише створювати нові форми мистецтва, але й переосмислювати природні мотиви. Це викликає низку питань: як штучний інтелект може трансформувати традиційні уявлення про природу в мистецтві? Які етичні та естетичні виклики виникають у цьому процесі? У цій статті досліджується роль ШІ як нового інструменту творчого переосмислення в цифровому мистецтві та його вплив на сприйняття природних мотивів. Штучний інтелект стає важливим елементом у сучасному мистецтві, пропонуючи нові інструменти для творчого вираження. Генеративні нейромережі, такі як GAN (Generative Adversarial Networks), дозволяють художникам створювати зображення, які виходять за межі реального сприйняття, поєднуючи природні мотиви з абстрактними формами [1, с. 34].
Відповідно до Наказу № 1093 від 02 серпня 2024 року Міністерства освіти та науки України «Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання» [3], до основних видів оцінювання результатів навчання з інформатики належить підсумкове оцінювання. Одним із інструментів такого оцінювання є тестування – засіб виявлення знань учнів про факти, об’єкти, дії, технології з предметної області та їх ставлень до вивченого. Традиційні методи підготовки тестів потребують значних часових затрат і часто не дають змоги охопити весь навчальний контент, створивши достатньо велику базу для здійснення опитування.
Зараз однією з основних проблем, яка стоїть перед освітнім середовищем, є питання важливості знань для майбутнього життя та їх практичного застосування, а також узгодженість між шкільною програмою і предметами, що вивчаються на наступних етапах навчання. Шкільна програма розроблена таким чином, щоб всебічно розвивати учня [2; 3]. Особливу роль у цьому процесі відіграє розвиток інтелектуальних здібностей. На уроках інформатики також відбувається психологічний розвиток учня та формування особистісних якостей. Для вчителя важливо викладати матеріал з урахуванням індивідуальних особливостей учнів і залучати їх до діяльності, що допоможе розширити їхнє сприйняття світу та важливості предмета, який вони вивчають.
Використання інформаційних технологій в освітньому процесі з астрономії відкриває перед учнями та студентами безмежні можливості для дослідження Всесвіту. Завдяки сучасному програмному забезпеченню та онлайн-ресурсам, навчання стає більш наочним, інтерактивним та захопливим. Здобувачі отримують змогу візуалізувати складні астрономічні явища, такі як рух планет, вибухи зір та формування галактик, що значно полегшує розуміння цих процесів. Інтерактивні планетарії, симулятори телескопів та онлайн-лабораторії дозволяють здобувачам освіти самостійно проводити дослідження, аналізувати дані та робити висновки.
Актуальність теми обумовлена сучасними вимогами до освіти, спрямованими на розвиток критичного мислення, творчих здібностей і навичок роботи в команді. Проєктна діяльність є одним із найбільш ефективних методів навчання, який сприяє не лише засвоєнню знань, але й формуванню ключових компетентностей, визначених Державним стандартом початкової освіти України. Науковий підхід до організації проєктної роботи забезпечує структурування процесу, що дозволяє ефективніше досягати освітніх цілей. Кожен етап роботи над проєктом, від планування до презентації результатів, сприяє розвитку конкретних навичок у дітей — дослідницькі здібності, уміння аналізувати й систематизувати інформацію тощо. Важливість поетапної роботи над проєктами у початковій школі висвітлено у працях Оксани Онопрієнко [1], Олександри Савченко, Миколи Ярмаченка, Ганни Скасків[2], Вільяма Кілпатріка [4] та ін.
Зважаючи на швидкий прогрес у сфері інформаційних технологій та підвищені вимоги до підготовки фахівців у сфері програмування, необхідність у сучасних методах навчання постійно зростає. Важливо студентам не тільки надати відповідні знання та навички, але й навчити їх використовувати інструменти, які є невід'ємною частиною професійної діяльності IT-фахівців. Адже, кожен студент має різний рівень підготовки та швидкість засвоєння матеріалу, а це потребує індивідуального підходу до навчання. Одним із інструментів, який може допомогти краще зрозуміти структуру та алгоритми програми є використання штучного інтелекту (ШІ) при вивченні програмування. Він здатний аналізувати великі обсяги даних, пропонувати оптимальні способи організації коду для підвищення його ефективності, дозволяє навчати більш інтерактивно та цікаво.
In the last several years, inclusive education has become one of the major objectives of educational systems across the globe with a goal of providing equal learning opportunities to all students irrespective of their abilities. Within mainstream educational settings, however, such students with Special Educational Needs (SEN) tend to suffer many obstacles. Some of these include lack of access to individualized instruction, absence of customized content, and little support for various learning preferences - simply to name a few. There are many traditional ways that tend to neglect to fulfill the requirements of students who are SEN, causing them to be bored and fail to make satisfactory educational progress [5, p. 2].
Використання віртуальних планетаріїв є важливим елементом формування практичної компетентності здобувачів освіти, особливо у майбутніх учителів астрономії. Ці інтерактивні інструменти дозволяють розв’язувати не лише традиційні астрономічні задачі, а й відкривають можливість вирішення більш складних проблем, а завдяки візуалізації інформації складні концепції стають більш доступними та зрозумілими. Також віртуальні середовища можуть надати додаткові можливості для вивчення астрономії, наприклад, розробка інтерактивних практичних робіт, створення віртуальних моделей астрономічних приладів давнини та сучасності, віртуальне відвідування відомих астрономічних споруд та обсерваторій. Вони також можуть бути доступні онлайн, що робить вивчення астрономії більш доступним та зручним.
Для успішного вирішення завдань Нової української школи необхідно, щоб поряд із ґрунтовними знаннями із відповідних наук педагоги були здатні швидко освоювати нові технології у різних галузях людського буття, враховувати вимоги часу, соціально-економічні зміни у суспільстві, трансформацію цінностей і поведінкових норм. У Стандарті вищої освіти зазначається, що випускник вищої школи повинен уміти досліджувати і проектувати освітні системи, розробляти і застосовувати нові підходи до розв’язування задач дослідницького та інноваційного характеру. Майбутній вчитель фізики повинен бути готовим до розробки і реалізації нових освітніх інструментів, проектів та інтегрувати їх в освітнє середовище [2]. У цьому контексті важливе значення має праксеологічний підхід у фаховій підготовці вчителів фізики.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...