На сучасному етапі розвитку суспільства головною метою є формування різнобічно розвиненої творчої особистості, здатної реалізувати власний потенціал у динамічних соціально-економічних умовах, як у власних інтересах, так і в інтересах суспільства. Швидкі темпи інформатизації суспільства надає широкі можливості використання інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) у навчанні, зокрема й математики. Використання ІКТ й інтегрованих уроків є нині актуальним й одним з найефективніших інноваційних засобів щодо інтенсифікації освітнього процесу у закладах освіти й активізації пізнавальної діяльності суб’єктів навчання та підвищення рівня ефективності форм навчального процесу. Використання сучасних ІКТ при проведенні інтегрованих уроків в основній і старшій школі можна здійснювати у вигляді інформаційної підтримки певного предмету (наприклад, математики), що виражається у застосуванні стандартного програмного забезпечення, зокрема мультимедійних енциклопедій, електронних підручників тощо та розробки інтегрованих уроків, що супроводжуються використанням комп’ютера з мультимедійним проектором й ретельно підібраного відеоматеріалу для супроводу теоретичного чи практичного матеріалу уроку [2, c. 138-140].
На сучасному етапі розвитку України головною метою освіти є формування різнобічно розвиненої творчої особистості, здатної реалізувати особистий потенціал у динамічних соціально-економічних умовах, як у власних інтересах, так і в інтересах суспільства. Зміни, які відбуваються в освітній і соціальній сферах України, потребують нових ефективних шляхів щодо підготовки успішних й конкурентоздатних фахівців у ЗВО, базова освіта яких формується в основній і старшій школі. Одним зі шляхів підготовки конкурентоздатних фахівців є застосування коучинг-технології в освітньому процесі сучасних закладів освіти. У Концепції «Нова українська школа» акцентовано увагу на компетенізації освіти за допомогою реалізації компетентнісного підходу, формування особистості, здатної конкурувати на ринку праці й навчатися впродовж усього життя. Організувати компетентнісний процес навчання може лише педагог нової формації, який перебуває в авангарді освітніх і суспільних перетворень, і виконує в навчальному процесі роль коуча, наставника та має певну академічну свободу.
В сучасних умовах, практично в усіх сферах людської діяльності використовуються інформаційні системи, що ґрунтуються на використанні найновіших інформаційних технологій. У теперішній час, рівень інформатизації суспільства досяг такого рівня, що інновації проникають у всі сфери життєдіяльності: швидкість технологічних змін вражає і змушує наукову спільноту реагувати на виклики сьогодення. Сьогодні одним із пріоритетних напрямів інформатизації освіти є впровадження хмарних технологій, які слугують інноваційною тенденцією еволюційного розвитку інформаційних технологій та є невід’ємною частиною ІК-інфраструктури інформаційного суспільства [1].
Освіта переживає період стрімких та неоднозначних трансформацій в умовах нестабільності, а саме в час пандемії та війни. Складність полягає у тому, що навіть при наявності усіх можливих організаційних ресурсів для впровадження інновацій в освіті існує ризик порушення цільового напрямку цієї сфери. Першочерговими є питаннями безпечного простору та навчального середовища для перебування учасників освітнього процесу. Основна мета підготовки майбутніх фахівців полягає у використанні прогресивних технологій навчання, які стимулювали б здобувачів освіти для зацікавленості у отриманні теоретичних і практичних знань, передового досвіду та забезпечення освітнього середовища, сприятливого для формування повноцінної особистості з широкими знаннями та навичками.
Технології доповненої реальності (AR – «доповнена реальність») набувають все більшого застосування в різних галузях, включаючи розваги, медіа-контент, та моделювання інженерних проектів. Однак, їх використання в освіті стикається з рядом викликів та обмежень, які потребують уваги та подальшого дослідження. У школах поки не поширено використання матеріалів доповненої реальності. Щоб змінити цю ситуацію, необхідно вирішити кілька завдань. Спочатку потрібно створити навчальні матеріали з використанням технологій доповненої реальності. По-друге, необхідно підвищити кваліфікацію вчителів, щоб вони могли впроваджувати AR-моделі в процес навчання. По-третє, потрібно стандартизувати навчальний матеріал, щоб технології AR могли бути використані в більшості шкіл. Крім того, треба забезпечити вчителів технічним обладнанням, яке б дозволяло їм показувати AR-моделі учням та пояснювати їх особливості.
Цифрові технологій все більше впроваджуються у різні сфери життя людства. Освіта не є винятком. Тим паче, що в сучасних умовах сьогодення навчальний процес активно реалізовується у дистанційній та змішаній формах навчання. У зв’язку з цим перед педагогами постає проблема урізноманітнення навчального матеріалу, його унаочнення та створення презентаційно привабливого вигляду, щоб зацікавити учнів та студентів, мотивувати їх до учбової та дослідницької діяльності [2, 3]. Вирішити дану проблему можна із залученням найсучасніших цифрових технологій, які використовують можливості штучного інтелекту (ШІ) [2, 4]. Сутність ШІ полягає в аналізі та автоматизації інтелектуальних функцій, що властиві людині. Тобто це здатність комп’ютера (роботизованої машини) навчатися на досвіді, розпізнавати закономірності та генерувати рішення на підставі вхідних даних [4].
У сучасному світі використання інформаційних технологій у навчанні відіграє важливу роль у формуванні практичної компетентності студентів у різних наукових галузях. У зв’язку з цим велике значення має впровадження в освітній процес сучасних інтерактивних засобів, які дозволяють ефективно вивчати складні наукові дисципліни. Однією з таких інноваційних технологій є використання віртуальних планетаріїв, зокрема Stellarium, у вивченні астрономії. Астрономія – це наука, яка вивчає небесні тіла, їх рухи та взаємодії. Вона відіграє важливу роль у загальній освіті, оскільки дозволяє розширити уявлення здобувачів освіти про Всесвіт, сприяє розвитку критичного мислення та аналітичних навичок.
Професійна підготовка майбутніх вчителів інформатики, як один з напрямів діяльності закладу вищої освіти, повинна задовольнити не тільки існуюче соціальне замовлення на педагогічні кадри для закладів загальної середньої освіти, а й забезпечити належне формування і розвиток сукупності тих особистісно-професійних характеристик майбутніх вчителів інформатики, які стануть надійним фундаментом для подальшої ефективної реалізації ними завдань професійної діяльності і забезпечать їх готовність до самостійного пошуку оптимальних шляхів вирішення проблем та подолання труднощів, що потенційно можуть виникнути у ході викладання курсу «Інформатика» в школі. Сучасна професійна підготовка майбутніх вчителів інформатики насамперед має забезпечити усвідомлення і розуміння майбутніми вчителями інформатики концептуальних, теоретичних і практичних засад методики навчання інформатики у закладах загальної середньої освіти з урахуванням специфіки початкової, базової та старшої школи, а також сформувати і розвинути в них здатність до ефективного використання різноманітних інформаційних технологій як в освітньому процесу загалом, так і на уроках інформатики зокрема.
У курсі фізики середньої школи під час вивчення теми "Електромагнітні хвилі" розглядається три питання: випромінювання хвиль, їхні властивості та застосування. Останні два обговорюються досить докладно, на відміну від проблеми утворення електромагнітних хвиль, якій, на наш погляд, приділяється недостатньо уваги, що можна проілюструвати на наступному стислому порівняльному огляді матеріалу з цієї тематики, у низці підручників, які найбільше використовуються в даний час. Традиційний виклад теорії випромінювання електромагнітних хвиль, заснований на законі електромагнітної індукції та гіпотезі Максвелла про струм зсуву, встановлює, що змінні електричне і магнітне поля існують не відокремлено, незалежно одне від іншого, а взаємно породжуючи одне одного, таким чином, вони є проявом єдиного цілого - електромагнітного поля.
Зростання інформаційних тенденцій сучасного світу вимагає від нас не лише отримання знань, але й вміння оперувати цією інформацією, аналізувати та використовувати її на практиці. У зв’язку із цим актуальним є пошук педагогічних підходів до формування таких умінь у школярів. Використання тестових технологій у навчальному процесі може стати ефективним інструментом для досягнення цієї мети, через необхідність застосування учнями логічного мислення та їх залученість до самостійного вирішення завдань. Педагоги, психологи, методисти і вітчизняні, і закордонні у своїх працях надавали великого значення використанню тестування в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти, його організації та моніторингу. Педагогічні основи тестування відображені в працях І. Булах, Л. Коваленко, О. Ляшенко, С.Раков та ін. [1, 2].
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...