Доповнена реальність (AR) – це сучасна технологія, яка дозволяє інтегрувати цифровий контент у реальний світ, створюючи унікальний досвід взаємодії для користувачів. Завдяки розвитку апаратного забезпечення та програмних платформ AR-технології стають все більш доступними і знаходять широке застосування в різних сферах, зокрема в індустрії інтерактивних ігор. Використання AR у геймдеві відкриває нові можливості для розробників, надаючи гравцям змогу взаємодіяти з ігровим середовищем у реальному часі та просторі. Інтерактивні AR-ігри поєднують віртуальні об’єкти з фізичним світом, що значно підсилює ефект занурення та робить ігровий процес більш динамічним і захоплюючим.
В умовах стрімкої цифровізації охорони здоров’я, опанування медичних інформаційних систем (МІС) є невід’ємною складовою підготовки здобувачів вищої медичної освіти, оскільки забезпечує їхню здатність ефективно працювати в сучасному клінічному середовищі. МІС «Healthy.me» є інноваційним рішенням у сфері електронної охорони здоров'я України, яке спрямоване на покращення якості медичних послуг та забезпечення зручного доступу до медичних даних як для лікарів, так і для пацієнтів. На відміну від європейських медичних інформаційних систем, «Healthy.me» функціонує у специфічному регуляторному середовищі, що підпорядковується національному законодавству, яке регулює якість та доступність медичних послуг.
Інтеграція інформаційних технологій у процес розв’язування задач з фізики відкриває широкі можливості для покращення якості освіти та розвитку навичок учнів. Актуальність проблеми полягає в тому, що сучасні освітні технології стрімко змінюють підходи до навчання, зокрема в галузі фізики, де важливу роль відіграє інтерактивне вирішення задач та можливість за допомогою гаджетів утримувати увагу та зацікавленість учнів фізикою. Водночас традиційні методи навчання, що часто використовуються в закладах освіти, не завжди дають змогу повною мірою використовувати потенціал інформаційних технологій для покращення засвоєння матеріалу. Мета нашої роботи полягає у створенні методичних матеріалів, що допоможуть учням ефективно застосовувати інформаційні технології для розв’язування задач з фізики, забезпечуючи інтерактивність та наочність навчального процесу.
В епоху стрімкого розвитку технологій, знання та вміння в галузі алгебри стають ключовими для досягнення успіху як у повсякденному житті, так і в професійній діяльності. Шкільний курс алгебри спрямований на розвиток абстрактного, логічного та аналітичного мислення, а також на підготовку учнів до подальшого вивчення дисциплін точного циклу. Викладання алгебри часто стикається з труднощами, оскільки учні можуть вважати її складною та відірваною від реальності. Тому використання інтерактивних методів навчання на уроках алгебри є особливо ефективним способом зацікавити учнів та сприяти глибокому розумінню предмета [3, с. 15].
Методологія впровадження інноваційних технологій навчання в закладах освіти базується на певних концептуальних засадах з обов’язковим компетентнісним підходом та конструктивізмом, який полягає в активному залученні здобувачів освіти до набуття знань через практичну діяльність [1, 3]. Так використовуючи різні програмні засоби, відбувається інтеграція цифрових інструментів в освітній процес на системному рівні. Застосування інноваційних технологій в навчанні допомагає врахувати індивідуальні потреби, зацікавлення та стилі навчання усіх учасників освітнього процесу [2].
Ще донедавна здобуття освіти було можливим лише у класичному розумінні, сьогодні ж з’явилося поняття дистанційного навчання. При чому раніше ми говорили лише про елементи онлайн-освіти, а сьогодні, в умовах пандемії COVID-19 та війни, дистанційна стала чи не основною формою навчання. Сталося це завдяки активному розвитку комп’ютерної галузі. Ще донедавна не всі працівники освіти були схильними до використання інформаційних технологій в освітньому процесі, сьогодні це вже є буденною необхідністю, яка змушує тих, хто не володів комп’ютерними технологіями, оволодівати ними. Дистанційна форма стала тим біфуркаційним моментом, що сприяв якомога ширшому залученню штучного інтелекту в освітню галузь [2, с. 105 – 106].
Формування читацької грамотності є однією з ключових цілей сучасної освіти, оскільки вона безпосередньо впливає на загальний освітній рівень, здатність до критичного мислення, опрацювання інформації та академічну успішність. Проблема недостатнього рівня читацької компетентності в Україні підтверджується результатами міжнародного дослідження PISA (Programme for International Student Assessment), у якому Україна взяла участь у 2018 та 2022 роках. Згідно з результатами PISA-2018, середній бал українських підлітків з читацької грамотності становив 466 балів, що нижче середнього показника країн ОЕСР (487 балів) [1]. Близько 25% українських учнів не досягли базового рівня читацької компетентності, що свідчить про труднощі з розумінням, інтерпретацією та критичною оцінкою текстів. Дані PISA-2022 підтверджують наявність стійкої тенденції до зниження рівня читацької грамотності, зокрема серед учнів, які здобувають освіту в умовах обмеженого доступу до якісних ресурсів [2].
Упродовж історичного розвитку людства постійно відбувався пошук нових засобів відтворення уявлень про навколишню дійсність. Одним із наслідків технічного прогресу, зокрема в галузі комп’ютерних технологій та програмного забезпечення, стало формування напряму тривимірного моделювання. Сучасні інструменти комп’ютерної графіки забезпечують можливість високоточної візуалізації концептуальних ідей у вигляді тривимірних моделей, які максимально наближені до реальних об’єктів. На сьогодні 3D-моделювання посідає важливе місце в багатьох сферах суспільної та професійної діяльності. Його активно застосовують у кіноіндустрії, розробленні комп’ютерних ігор, створенні візуального мультимедійного контенту, а також у сфері технічного проєктування, архітектурної візуалізації та медичного моделювання, зокрема для проєктування і виготовлення протезів із використанням технологій тривимірного друку [1].
Використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема вільнопоширюваного та пропрієтарного програмного забезпечення у всіх сферах людської діяльності демонструє сталі позитивні результати, не виключенням є і звукорежисерська діяльність маубутнього вчителя музичного мистецтва. Для майбутніх учителів будь-якого профілю вільне програмне забезпечення є не тільки засобом навчання, а й предметом вивчення. Аналіз можливостей використання вільного ПЗ в навчальній діяльності студентів мистецьких спеціальностей і поступове його впровадження у навчальний процес перетворюється на постійну проблему сучасної вищої освіти.
Світ стрімко змінюється під впливом цифрових технологій, і освіта не залишається осторонь цього процесу. В епоху цифровізації та інформаційного перевантаження дедалі більшої ваги набувають методи, що активізують мислення, залучають до дії та сприяють глибшому розумінню навчального матеріалу. Одним із таких підходів є використання інтерактивних вправ, важливою перевагою яких є здатність залучення учнів до активної участі, сприяючи активізації розумової діяльності та формуванню творчого підходу до вирішення завдань. В умовах, коли освіта має пристосовуватися до нових викликів цифрового світу, використання інтерактивних інструментів дозволяє зробити навчання більш персоналізованим, що стає важливим елементом у формуванні компетентностей у сучасних здобувачів освіти.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...