Інформатику розглядають як найважливіший компонент загальної освіти сучасної людини, що відіграє значиму роль у вирішенні одного з пріоритетних завдань освіти — формуванні цілісного світогляду, системно-інформаційної картини світу, навчальних і комунікативних навичок, а також основних психічних якостей дітей. У сучасних дослідженнях відзначають, що процес вивчення інформатики починається з перших шкільних кроків і завершується (якщо говорити про шкільний етап освіти) з останнім шкільним дзвінком. При цьому йдеться не лише про передпрофесійну підготовку та навчання програмуванню в рамках шкільного предмета «Інформатика», а й про загальноосвітній курс, який, по суті, є курсом формування інформаційної культури. У цьому контексті важливим є вивчення теми «Алгоритми та виконавці». У рамках алгоритмічного напрямку молодші школярі вивчають ряд найважливіших понять і механізмів інформатики, вчиться описувати, конструювати й аналізувати алгоритми.
Сучасний світ стрімко змінюється завдяки розвитку цифрових технологій, і освіта є однією з галузей, яка постійно адаптується до нових вимог суспільства. Цифрове навчальне середовище відкриває перед педагогами та учнями широкі можливості для персоналізованого навчання, розвитку критичного мислення, творчості та навичок співпраці. Проте, щоб максимально використати потенціал цифрового навчання, необхідно розробити і впровадити ефективні стратегії та інструменти для розвитку такого середовища. Для створення ефективного цифрового навчального середовища важливо орієнтуватися на кілька ключових принципів: • персоналізація навчання: адаптація контенту, інструментів та завдань під потреби й рівень кожного учня. • гнучкість та доступність: забезпечення можливості навчатися в будь-який час і з будь-якого місця. • інтерактивність: активне залучення учнів до навчання через інтерактивні вправи, онлайн-ігри, групові проєкти тощо. • безпека та етика: забезпечення захисту даних учнів та створення етичного простору для навчання.
Сучасне будівництво вимагає точності та оптимального використання ресурсів, особливо в умовах відновлення інфраструктури України під час і після воєнних дій. Через обмеженість ресурсів і зростаючі витрати на матеріали ефективне планування є критично важливим. Традиційні методи розрахунку матеріалів є трудомісткими, займають багато часу і не завжди забезпечують точність, що призводить до перевитрат і втрат. Автоматизована система розрахунку будівельних матеріалів здатна вирішити ці проблеми, забезпечуючи точні та швидкі розрахунки з урахуванням поточних цін на матеріали, доступних у різних торговельних мережах. Це дозволить оптимізувати витрати, прискорити процес планування та підтримати ефективне відновлення інфраструктури країни.
Хмаро-орієнтовані технології мають потенціал стати однією з найбільш трансформаційних економічних інновацій XXI століття, дозволяючи приватним компаніям і державним установам швидко масштабувати ресурси, підвищувати мобільність і доступність, зменшувати витрати та підвищувати безпеку, а також продуктивність [2]. Хмаро-орієнтовані технології пропонують широкий спектр послуг. Загалом, розрізняють три різні моделі послуг, а саме інфраструктура як послуга» («IaaS»), платформа як послуга («PaaS») і програмне забезпечення як послуга («SaaS»). SaaS, IaaS і PaaS не є взаємовиключними. Багато середніх організацій використовують більше одного, а більшість великих — усі три. Крім того, серед компаній широко поширене використання IaaS або PaaS для розробки та розміщення власних рішень SaaS. Зазначені послуги можуть бути доступні через різні хмарні рішення, а саме приватну хмару, публічну хмару, хмару спільноти або гібридну хмару [2].
Згідно зі схваленою Концепцією реалізації політики держави в Україні запроваджується реформа загальної середньої освіти «Нова українська школа», розрахована до 2029 року. Зокрема, це передбачає дотримання наскрізних змістовних ліній у кожній освітній галузі. Основними завданнями навчального предмета «Я пізнаю світ» є: – розвиток допитливості учнів, пізнавального інтересу до предмета «Я пізнаю світ»; – виховання позитивного емоційно-ціннісного погляду на природу, формування відповідального ставлення до дій у довкіллі, які є відповідними до екологічної етики; – формування ключових предметних компетентностей;
Пандемія COVID-19 у 2019 році змусила освітні заклади перейти на дистанційне навчання, що суттєво вплинуло на якість освіти. Багато учнів втратили можливість навчатися у звичному форматі, через що не змогли повністю засвоїти навчальний матеріал, зокрема з математики. Додатково, з початком повномасштабної війни 24 лютого 2022 року ситуація ще більше ускладнилася. Воєнні дії та вимушене переміщення дітей призвели до ще більших освітніх втрат, ускладнивши доступ до якісного навчання і створивши нові виклики для шкільної освіти. Для подолання цих освітніх втрат використовуються різні методи, серед яких одним з ефективних рішень є застосування платформи LiveWorksheets. Вона надає учням можливість самостійно виконувати інтерактивні математичні завдання, отримуючи миттєвий зворотний зв'язок. Це допомагає дітям працювати у власному темпі, повторювати пропущений матеріал та заповнювати прогалини в знаннях. Завдяки гнучкості платформи, вчителі можуть адаптувати навчання учнів під їхні індивідуальні потреби, що і сприяє подоланню освітніх втрат.
Виклики сьогодення активізують прийняття постулату щодо освіти ХХІ століття як «освіти для людини». Розуміння цього передбачає виховання відповідальної особистості, здатної до самоосвіти й саморозвитку. Адже лише на цій основі можливе досягнення цілей сталого розвитку ООН і, як наслідок, політики сталого розвитку закладів освіти, організацій, бізнесових структур. Одним із напрямків досягнення цих цілей на сьогодні є впровадження ефективної системи екологічної освіти. Власне екологічні менеджери, будучи «обізнаними з тими глобальними викликами, котрі постають перед людством у ХХІ ст. та спроможними ухвалювати управлінські рішення, спрямовані на подолання цих викликів та гармонізацію стосунків між суспільством та довкіллям», здатні забезпечити збалансований і безпечний розвиток нашої держави у цілому [2].
Здійснення підготовки висококваліфікованих фахівців, які здатні ефективно вирішувати проблеми за рахунок швидкого реагування та упровадження інноваційних рішень – це важливий компонент реагування педагогічної науки на глобальні виклики сучасного світу. Реалізувати такі завдання під силу STEM-освіті, яка спрямована на формування у здобувачів освіти здатності до комплексного розв’язання проблем, творчого підходу та критичного мислення. Особливу увагу вона привертає у контексті початкової освіти та підготовки відповідних фахівців, оскільки закладання основних знань і навичок в молодшому віці є ключовим для подальшого розвитку дитини в цілому. Практичне впровадження STEM-освіти в процесі підготовки майбутніх фахівців початкової освіти передбачає не лише технічні навички, а й інтеграцію елементів громадянського навчання, що сприяє формуванню відповідальності та критичного мислення.
Зі зростанням кількості матеріальних цінностей у навчальних закладах постає проблема ефективного управління цими ресурсами [2]. Процес інвентаризації, який раніше виконувався вручну, займає багато часу і підвищує ймовірність помилок через людський фактор. В умовах цифрової трансформації освіти впровадження автоматизованих систем є не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення ефективного управління активами та оптимізації витрат навчальних закладів. Технології комп’ютерного зору, які використовуються для автоматизації розпізнавання об’єктів, відкривають нові можливості для інвентаризації в реальному часі, що значно підвищує ефективність і зменшує навантаження на персонал.
Перед педагогами сьогодні стоїть завдання навчати та виховувати учнів, які здатні швидко адаптуватися в змінних життєвих ситуаціях, які вміють самостійно знаходити необхідні відомості, які критично мислять для генерації нових ідей. Це вимагає від системи освіти пошуку нових шляхів, методів та засобів навчання, серед яких підвищення ефективності викладання всіх навчальних дисциплін, розвиток STEM-освіти та використання технологій навчання, до яких відноситься метод проектів. Організація проєктної діяльності в середній школі має низку позитивних наслідків. Зокрема, залучення до процесу обговорення ідеї проекту, варіантів її реалізації, планування етапів організації спільної діяльності – все це формує інтелектуальну активність учнів [2]. Для свого віку дітям середньої школи властиві диференційовані, стійкі і дієві пізнавальні інтереси. Розвинути пізнавальний інтерес учнів можна через діяльність, що має практичну спрямованість [1]. Це дає змогу дитині увійти в проблемну ситуацію, яка вплине на її інтелект, волю, емоції, почуття, бажання і дії.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...