Існують сотні [1] систем дистанційного навчання (СДН), які забезпечують доступність навчання, радикально нові форми представлення та організації інформації, в тому числі засоби мультимедіа, нелінійну форму організації навчального матеріалу, доступ до великої кількості довідкової інформації. Однак, незважаючи на очевидні переваги подібних систем, існує ряд недоліків методологічного та організаційного характеру. Сучасна парадигма педагогіки передбачає, що освоєння знань людиною можливо виключно на основі самоосвіти, тому процес передачі знань в суспільстві може бути реалізований двома шляхами: 1) активізувати в учня його власне прагнення до освоєння знань і допомагати після цього процесу його самоосвіти і 2) кодувати психіку учня на рівні його свідомості інформацією, властивої навчальному плану і програмі освіти.
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВПРОВАД...
ВПРОВАДЖЕННЯ STEM-ОСВІТИ У ПОЧАТКОВІЙ...